Пацаны, сегодня расскажу вам, как я купил закладку на кодеин, съедал кошачий корм, запивая его пивом. Всё было так, будто в кислотку попал, просто огонь!
Но, Саня, будь осторожен. Ведь слишком много закладок и эта безумная атмосфера может превратиться в нашу личную тюрьму. У нас есть другие пути, другие возможности. Нужно лишь выбрать правильное направление.
Это было как-то весело выходные. Помнишь, Саня, как мы решили, что хватит уже говорить "нет" наркотикам и решили полностью убиться? Вот такой решительный день нашему приключению и предшествовал. Сказали себе: "Хватит орех юзать, пора чего-то нового попробовать!" Герр, кодеин, кислотка - все эти вещи стали нашими главными напарниками.
В субботу мы с Саней отправились в нашу любимую ларек, где уже несколько раз покупали закладки на копье. Когда-то, когда-то, давным-давно... Знаешь, Саня, сейчас вспоминать прошлое, наше юношеское безумие, чувствую как расслабляюсь.
И вот, стоим мы перед ларьком, и думаем, какую же закладку выбрать на этот раз. Я уже представляю, как после укола улетаю в другой мир, а потом с восторгом рассказываю всем о наших приключениях. "Показал бы мир тебе, брат, все эти закрома, где спрятаны чудеса и покой", - говорю я Сане и тут вспоминаю, что герр недавно закончился. "Орех с кокаином, помнишь, как кайфовали?" - добавляю я с улыбкой.
В итоге, решили взять кодеин. Когда живешь на грани, ощущение головокружения и легкости - это просто бесподобно. Вот так мы и выстояли, сквозь эти сопливые девчонки и пацанов, с ухмылкой на лицах.
Пошли мы домой, не торопясь. На пути зашли в магазин, взяли пару пачек кошачьего корма. Дома открываем первую банку пива, разливаем наши закладки на столе. Саня достает белую бумажку и тут же делим ее поровну. "Поехали, брат!" - с улыбкой говорю я и делаю линию ореха. Только представь, Саня, как я ощущаю себя сейчас! Перед глазами танцуют разноцветные фейерверки, а тело словно парит в воздухе. Мы просто не знаем, где заканчивается наше тело, а где начинается вселенная.
Но кодеин - это еще не все. Ведь у нас еще была кислотка. Так что, достаем из кармана бумажку с лсд 25 и уже через несколько минут смотрим на мир совсем иначе. Все цвета стали ярче, звуки громче, а время словно остановилось. Помнишь, Саня, как мы сидели на балконе и смотрели на закат, а потом начали смеяться, не зная, почему? Это было просто сумасшествие, брат! Мы сливались с окружающим миром, чувствуя его каждой клеточкой своего тела.
А еще мы купили специальную стеклянную трубочку для употребления герра. Когда я впервые попробовал этот наркотик, было так, будто я влюбился в мгновение. В этот миг я понимал, что для меня нет ничего важнее, чем ощущение полного расслабления. Иногда кажется, что это нас убьет, Саня. Но мы живем на острие этих ощущений, на грани между реальностью и собственными грезами.
Прошло несколько часов, и мы уже не могли отличить, что происходит в реальности, а что только в наших головах. Стол превратился в калейдоскоп разноцветных линий, а мы - в безумных путешественников по мирозданию нашей фантазии. Помнишь, Саня, как мы лежали на диване, слушали психоделическую музыку и просто наслаждались этой свободой от реальности? Мы ощущали, что становимся лучше, когда она разрушается, брат.
Около полуночи мы пришли в себя, сказали друг другу "спасибо" и решили, что вот такие выходные должны быть у нас чаще. Ведь только в такие моменты мы настоящие, только в такие моменты наша жизнь принимает настоящие краски.
И так, пацаны, это было наше незабываемое приключение. Мы юзали все, что только можно было найти, и прожили эти выходные, как настоящие герои. Вот так, с орехами в карманах и пивом в руках, мы двигались по жизни, не зная, что ждет нас завтра. Мы должны уметь расслабиться и наслаждаться моментом, но не забывать, что у нас есть цели и мечты, которые нам нужно достигать. Так что, пацаны, запоминайте - наркотики могут быть интересными и захватывающими, но они не являются конечной точкой нашего пути. Мы должны искать счастье и удовлетворение в других сферах жизни. Применяйте все свое чувство приключения в безопасных и правильных вещах.
Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?
Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.
Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.
Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.
Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?
Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?
Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:
Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!
Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.
Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.
Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!
В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.
Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!
Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.
Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.
Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!
Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!
У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.
Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.
Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.
Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.
Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!
